Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Парни, погрязшие в тусовках и закладках, знают, что никогда не знаешь, куда приведут тебя эти хотелки и эйчи. Но я решила рискнуть и пошла по своей дороге в поисках новых ощущений и приключений.
В один из жарких летних дней я решила исследовать мир psychedelic. Было слишком жарко, чтобы вписаться в дурную компанию наркоторговца, так что я отправилась в местный парк в поисках атома приключений.
Уже сама мысль о псилоцибиновых грибах делала сердце стучать чаще. Я долго изучала информацию о них и прочитала, что грибы могут вызывать галлюцинации и изменять восприятие. Это был мой тикет в мир потрясающих впечатлений.
Поискав долго и упорно, я наконец-то нашла своего барыгу, который был готов продать мне мою долгожданную порцию псилоцибиновых грибов.
| Барыга: |
Эх, малышка, рад видеть тебя. Что привело тебя в мой скромный торговый заведение? |
| Я: |
Хочу купить псилоцибиновые грибы. Говорят, они дарят незабываемые ощущения. |
| Барыга: |
Они не дешевые, знаешь, но если готова заплатить правильную цену, я могу помочь тебе. |
Проходят долгие переговоры, и наконец я покупаю свои первые закладки. Мне становится страшно и увлекательно одновременно. Я чувствую себя на грани нового мира.
Наступает вечер, и я решаю попробовать грибы. Они выглядят странно, но мне все равно. Я с удовольствием съедаю их и начинаю ждать эффекта. Мои друзья уже давно закатили овердохуя, и я готова войти в их ряды.
Через некоторое время я чувствую, как все вокруг меня начинает искажаться. Цвета становятся яркими, а звуки — размытыми. Я погружаюсь в собственные мысли и видения, которые меняются с каждой минутой.
Я погружаюсь в новый мир, где кажется, что я стала вебкам моделью. Меня окружают люди, которые наслаждаются моими выступлениями и готовы заплатить кругленькую сумму за каждое мое движение. Я чувствую себя прекрасно и свободно.
Но как же всегда, все хорошее когда-то заканчивается.
Проснувшись рано утром после ночи в грибном трансе, я понимаю, что это было только одноразовое приключение. Реальность возвращается и я осознаю, что не могу жить в этом мире галлюцинаций и барбитуратов.
Но эта ночь изменила меня, открыла новый горизонт и показала, что я способна на больше.
Теперь мне остается только вспоминать свое путешествие в мир псилоцибиновых грибов и мечтать о новых приключениях, которые ждут меня впереди.